Затверджено
розпорядженням Президії НАН України
від 17.05.2016 № 293
Рекомендації
щодо участі наукових установ НАН України у створенні господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності
Рекомендації підготовлені відповідно до постанови Президії НАН України від 20.01.2016 № 11 «Про фінансування НАН України у 2016 році» з метою забезпечення дотримання науковими установами НАН України вимог статті 60 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо використання об’єктів права інтелектуальної власності.
- Законодавство України щодо створення та діяльності господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності.
Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VІІІ (далі – Закон) передбачено право державних наукових установ бути засновниками та співзасновниками господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності (ст. 60 Закону).
Законом визначено: особливості внесення до статутного капіталу господарського товариства майнових прав інтелектуальної власності; вимоги до оцінки вартості майнових прав, повідомлення про створення господарського товариства, розпорядження корпоративними правами, здійснення прав учасника господарського товариства від імені державної наукової установи; особливості використання доходів, отриманих від діяльності товариства, ліквідації господарського товариства.
До основних нормативно-правових актів, які регулюють порядок створення та діяльність господарських товариств належать: Цивільний кодекс України (далі – ЦК України), Господарський кодекс України (далі – ГК України), Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону внесено зміни до законодавчих актів України з метою приведення їх у відповідність до положень ст. 60 Закону. Так, внесено зміни до частини третьої ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» стосовно обов’язкового проведення незалежної оцінки майнових прав інтелектуальної власності у випадку внесення їх державними науковими установами та державними університетами, академіями, інститутами до статутного капіталу господарських товариств. Також внесено зміни до абзацу першого ч. 2 ст. 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо непоширення норм зазначеного закону на корпоративні права, що виникли внаслідок участі державних наукових установ та державних університетів, академій, інститутів у створенні господарських товариств шляхом внесення до статутного капіталу такого товариства майнових прав інтелектуальної власності, що належать цим установам та навчальним закладам.
- Види господарських товариств, що можуть створюватися науковими установами.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом.
Внесення майнових прав до статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом оплати вартості акцій, що розміщуються під час заснування товариства.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону у разі ліквідації господарського товариства за рішенням засновників (акціонерів) або на підставі рішення суду, у тому числі про визнання господарського товариства банкрутом, майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за державною науковою установою або державним університетом, академією, інститутом, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються державній науковій установі або вищому навчальному закладу, що вносив його до статутного капіталу господарського товариства.
Разом з тим Законом України «Про акціонерні товариства» не врегульовано порядок повернення засновнику акціонерного товариства майнових прав, які були внесені ним до статутного капіталу товариства, що ускладнює реалізацію положення ч. 4 ст. 60 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів, і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники). Водночас, вкладники командитного товариства не несуть додаткову відповідальність, однак, позбавлені повноважень щодо управління справами такого товариства.
Таким чином, участь у товаристві з додатковою відповідальністю, повному та командитному товариствах (як учасника з повною відповідальністю) передбачає додаткову солідарну відповідальність засновників за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Оскільки наукові установи НАН України засновані на державній власності та фінансуються за рахунок державного бюджету, вони не можуть нести відповідальність належним їм майном за зобов’язаннями інших юридичних осіб, що унеможливлює участь наукових установ НАН України у товариствах з додатковою відповідальністю, повних та командитних товариствах (як учасника з повною відповідальністю).
Враховуючи вищевикладене та особливості правового режиму майна наукових установ НАН України, найбільш прийнятним видом господарського товариства, що може створюватися науковими установами НАН України шляхом внесення до статутного капіталу товариства майнових прав інтелектуальної власності, є товариство з обмеженою відповідальністю.
- Основні етапи створення товариства з обмеженою відповідальністю з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності.
Основні етапи створення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності передбачають:
1) проведення засідання вченої ради наукової установи щодо створення ТОВ.
2) проведення у встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» порядку незалежної оцінки майнових прав на використання об’єктів права інтелектуальної власності, які передбачається внести до статутного капіталу товариства.
3) проведення загальних зборів засновників ТОВ, на якому приймається рішення щодо створення та місцезнаходження товариства, розміру та розподілу статутного капіталу, порядку його формування, затвердження статуту, обрання директора та уповноваженої особи на проведення державної реєстрації ТОВ.
Рішення загальних зборів засновників ТОВ оформлюється протоколом, який підписують засновники (їх представники).
4) проведення державної реєстрації товариства.
Державна реєстрація ТОВ проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням товариства.
Взяття на облік товариства в органах державної статистики та державної фіскальної служби здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про створення ТОВ і не потребує вчинення товариством будь-яких додаткових дій.
При проведенні державної реєстрації ТОВ може обрати спрощену систему оподаткування та/або зареєструватися платником податку на додану вартість, для чого державному реєстратору подається відповідна заява (п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
5) надсилання повідомлення про створення ТОВ до НАН України та Фонду державного майна України протягом семи календарних днів з дня державної реєстрації товариства (абз. 1 ч. 2 ст. 60 Закону).
6) внесення вкладів до статутного капіталу.
Засновники ТОВ повинні внести свої вклади до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства (ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»).
- Особливості формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю шляхом внесення майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.
Статутний капітал ТОВ формується з внесків засновників і поділяється на частки відповідного розміру. Розмір внеску є підставою для встановлення розміру дивідендів, що підлягають виплаті засновникам ТОВ.
Законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу ТОВ немає.
Частку засновника в статутному капіталі складає його внесок, оцінений у національній валюті.
Статтею 60 Закону визначено, що наукова установа бере участь у формуванні статутного капіталу господарського товариства виключно шляхом внесення до нього майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за науковою установою.
Згідно з частиною першою ст. 424 ЦК України до майнових прав інтелектуальної власності належать:
― право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
― виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
― виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
― інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 60 Закону та ст. 424 ЦК України, внеском наукової установи до статутного капіталу ТОВ може бути лише майнове право на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Внесення науковою установою вкладу до статутного капіталу ТОВ здійснюється шляхом укладання з таким товариством договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності та підписання Акта приймання-передачі майнового права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Зазначений договір укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 1107 ЦК України), а його умови мають передбачати: внесення до статутного капіталу майнового права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, надання дозволу (ліцензії) ТОВ на його використання, вид ліцензії (ст. 1108 ЦК України), способи використання об’єкта права інтелектуальної власності, територія та строк, на які надається майнове право на використання об’єкта права інтелектуальної власності, розмір та строк виплати дивідендів.
Щодо виплати дивідендів слід зазначити, що їх виплата здійснюється з врахуванням частини першої Прикінцевих та перехідних положень Закону
- Оцінка майнового права на використання об’єкту права інтелектуальної власності, що вноситься до статутного капіталу господарських товариств.
Визначення вартості майнового права (майнових прав) на використання об’єкту (об’єктів) права інтелектуальної власності, що вноситься до статутного капіталу господарського товариства, здійснюється на підставі його незалежної оцінки у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (частина третя ст. 7).
Для підготовки звітів про оцінку наукові установи мають звертатись до оцінювачів, що мають досвід і практику оцінки майнових прав інтелектуальної власності та мають діючий сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України за напрямом проведення оцінки.
- Правовідносини між науковою установою та господарським товариством.
Права та обов’язки учасника товариства передбачені, зокрема, ст.ст. 10, 11 Закону України «Про господарські товариства».
Наукова установа як учасник товариства має право:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Наукова установа як учасник товариства зобов’язана:
а) дотримуватися установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;
б) виконувати свої зобов’язання перед товариством, в тому числі і пов’язані з майновою участю;
в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч. 1 ст. 98 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 145 ЦК України до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;
4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;
6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
7) виключення учасника із товариства;
8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
Рішення про заснування науковою установою НАН України господарського товариства приймає її вчена рада, а права учасника товариства здійснює керівник такої установи (ч. 2 ст. 60 Закону).
Представництво інтересів наукової установи НАН України на зборах засновників та загальних зборах учасників товариства з правом голосування здійснює керівник установи або інша особа, уповноважена керівником на підставі виданої довіреності.
При цьому керівник наукової установи НАН України визначає обсяг повноважень представника щодо прийняття ним рішення та встановлює завдання щодо голосування на зборах.
Такі застереження або завдання повинні бути відображені у довіреності та можуть встановлюватися на певний період або безстроково. Після закінчення загальних зборів представник повинен передати керівнику наукової установи НАН України копії протоколу загальних зборів та інших документів, які були прийняті на зборах. Керівник наукової установи НАН України має право у будь-який час відкликати чи замінити представника на зборах товариства. Надання довіреності на право участі та голосування на загальних зборах від імені наукової установи НАН України не виключає право участі на цих зборах керівника установи.
Повноваження керівника наукової установи НАН України на здійснення прав учасника господарського товариства від імені установи припиняються у разі:
– припинення трудового договору (контракту) із керівником установи;
– смерті керівника установи, оголошення його померлим, визнання його недієздатним або безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності.
- Особливості діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, засновником (співзасновником) якого є наукова установа.
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
У статуті ТОВ, засновником або співзасновником якого є наукова установа, в предметі і цілях його діяльності має бути відображено, що ТОВ здійснює діяльність, яка, у тому числі, передбачає використання об’єктів права інтелектуальної власності, право на використання яких є внеском до статутного капіталу науковою установою (частина перша статті 60 Закону).
Особливість діяльності ТОВ полягає в тому, що його учасники не відповідають за зобов’язаннями ТОВ і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю ТОВ, у межах вартості своїх вкладів (ч. 2 ст. 140 ЦК України), тобто засновники ТОВ не відповідають своїм особистим майном за борги ТОВ.
Фінансова діяльність ТОВ побудована на рішеннях, які є колективними і приймаються спільно учасниками товариства (уповноваженими особами) відповідно до часток (внесків) учасників у статутному капіталі на засадах голосування.
Частиною третьою статті 60 Закону встановлено, що доходи у вигляді частини прибутку від діяльності ТОВ (дивіденди), отримані науковою установою, є власними надходженнями наукової установи та використовуються на виконання своїх статутних завдань та виплату винагороди творцям об’єктів права інтелектуальної власності. Відповідно до частини першої Прикінцевих та перехідних положень Закону вказана норма набирає чинності з дня введення у дію змін до Бюджетного кодексу України.
При виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»).
Якщо вклад до статутного капіталу ТОВ був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Крім того, учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Варто зауважити, що науковим установам забороняється здійснювати відчуження своїх часток у статутному капіталі господарських товариств, де вони є співзасновниками (частина друга ст. 60 Закону).
Ліквідація ТОВ здійснюється за рішенням засновників або на підставі рішення суду, у тому числі про визнання ТОВ банкрутом. Особливістю ліквідації ТОВ, засновником (співзасновником) якого є наукова установа, є те, що майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за науковою установою, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються науковій установі, що вносила їх до статутного капіталу ТОВ (частина четверта ст. 60 Закону).
Pages: 1 2
