У наукових установах НАН України найбільш поширеним є укладання таких договорів з комерціалізації результатів досліджень:
– про передачу науково-технічної продукції. Якщо при цьому надається дозвіл на використання винаходу, іншого об’єкту права інтелектуальної власності (ОІВ) або ноу-хау до договору додаються додатки – ліцензійний договір про надання дозволу на використання винаходу, іншого об’єкту права інтелектуальної власності, договір про надання права використання ноу-хау тощо;
– ліцензійні, за якими надається дозвіл на використання винаходу, іншого ОІВ відповідно до положень статей 1107 – 1111 Цивільного кодексу України;
– договори про передачу ноу-хау, договори змішаного характеру, що передбачають обмін науковими або науково-технічними результатами, поставку обладнання та налагодження виробництва, кооперацію у виготовленні наукоємної продукції тощо.
У міжнародній практиці поширено укладання договорів про передачу (трансфер) технологій.
Зазначені договори включають:
– передачу, продаж або надання за ліцензією всіх форм промислової власності, за виключенням товарних знаків, знаків обслуговування і комерційних найменувань, у тих випадках, коли вони не є частиною угод про трансфер технологій;
– надання ноу-хау і технічного досвіду у вигляді техніко-економічних обґрунтувань, планів, діаграм, моделей, інструкцій, посібників, формул, базових чи докладних інженерних креслень, специфікацій і навчального обладнання, послуг, які стосуються технічних консультантів і керівних кадрів, підготовки кадрів;
– передачу технологічних знань, необхідних для монтажу, експлуатації і функціонуванню підприємства та обладнання, а також виконання проектів „під ключ”;
– надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання машин, обладнання, проміжних товарів і/або сировинних матеріалів, придбаних шляхом закупівель, оренди або яким-небудь іншим шляхом;
– передачу технічного змісту угод про промислове і технічне співробітництво.
При цьому під технологією розуміють “систематизовані знання для випуску відповідної продукції, для застосування відповідного процесу або надання відповідних послуг”[1].
В Україні укладання договорів про трансфер технологій регламентується Законом України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14 вересня 2006 № 143 -V (надалі Закон), Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.
Закон визначає, що під час передачі (трансферу) технологій укладаються договори, визначені Цивільним кодексом України, щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності з урахуванням вимог статті 19 цього Закону (ст. 20 Закону).
_________________________________________________________
[1] United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD) (1985). “Draft International Code of Conduct on the Transfer of Technology, as at the close of the sixth session of Conference on 5 June 1985” (Geneva: United Nations), United Nations. Document, No.TD/CODE TOT/47, 20 June.
Pages: 1 2
