Положення про використання об’єктів права інтелектуальної власності в НАН України (із змінами відповідно до розпоряджень Президії НАН України від 30.10.2008 № 622, від 01.03.2013 № 142, від 15.06.2015 р. № 430, від 17.05.2016 р. № 293, від 30.01.2020 № 69)

Додаток 2

до розпорядження Президії НАН України

від 16.01.08 № 15

Визначення

Об’єкти права інтелектуальної власності (далі – ОІВ) – твори наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо), карти, плани, креслення, комп’ютерні програми, бази даних, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, наукові відкриття, компонування напівпровідникових виробів, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні таємниці тощо (ст. 420 ЦК України, ст. 8 Закону України “Про авторське право і суміжні права”), ноу-хау, що є результатом інтелектуальної, творчої діяльності[1].

Ноу-хау – технічна, організаційна або комерційна інформація, що отримана завдяки досвіду та випробуванням технології та її складових, яка: не є загальновідомою чи легкодоступною на день укладення договору про трансфер технологій; є істотною, тобто важливою та корисною для виробництва продукції, технологічного процесу та/або надання послуг; є визначеною, тобто описаною достатньо вичерпно, щоб можливо було перевірити її відповідність критеріям незагальновідомості та істотності (ст. 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»)[2].

Установа – наукова установа НАН України.

Службовий об’єкт права інтелектуальної власності – об’єкт права інтелектуальної власності, що створюється працівником у зв’язку з виконанням трудового договору (виконанням службових обов’язків чи доручень Установи) або з використанням досвіду, виробничих знань, обладнання та комерційної таємниці Установи під час перебування працівника з Установою в трудових відносинах, якщо договором між Установою та працівником не передбачено інше.

Службові обов’язки – зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення ОІВ, обов’язки працівника з виконання державної тематики, програмно-цільової та конкурсної тематики НАН України, відомчої тематики (відомчого замовлення НАН України), пошукової та договірної тематики відповідно до перспективних та щорічних планів наукових досліджень, робочих планів з виконання теми наукових досліджень Установи.

Доручення Установи – надане працівнику в письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до статутної діяльності Установи і виконання якого може привести до створення ОІВ.

Суб’єкти відносин стосовно службових ОІВ – працівник, творчою працею якого створено ОІВ, Установа, орган центральної виконавчої влади, підприємство, що здійснює фінансування наукових та науково-технічних досліджень, які проводяться Установою (далі – Замовник), інші особи відповідно до закону або договору.

Творець (творці) об’єктів права інтелектуальної власності – особа (особи), творчою працею якого (яких) створено об’єкт права інтелектуальної власності (ст.421 ЦК України).

Майнові права інтелектуальної власності – право на використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, інші майнові права інтелектуальної власності, визначені законом (ст.424 ЦК України).

Особисті немайнові права інтелектуальної власності – суб’єктивні цивільні права – право на визнання людини автором, винахідником тощо, визначені ст. 423 ЦК України, що належать творцеві ОІВ.

Раніше отримані результати – об’єкти права інтелектуальної власності, ноу-хау, майнові права на які належать Установі, іншій особі, які використовуються при виконанні договору НДДКР та було створені раніше укладання цього договору[3].

Патентно-ліцензійна робота – діяльність, спрямована на виявлення об’єктів права інтелектуальної власності, ноу-хау, забезпечення їх правової охорони та їх використання, укладання договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Патентно-ліцензійна робота є невід’ємною частиною виконання науково-дослідних робіт[4].

Винахідницька робота – науково-дослідна діяльність зі створення пристріїв, речовин, штамів мікроорганізму, культур клітин рослини і тварини, процесів (технологій, способів) тощо, що відповідають умовам патентоспроможності, а також цілеспрямована діяльність, що здійснюється в установах щодо стимулювання створення та використання таких об’єктів з урахуванням останніх досягнень науки і техніки[5].

Раціоналізаторська робота – діяльність із створення технологічних (технічних) рішень, що є новими та корисними для установ, а також цілеспрямована діяльність, що здійснюється в установах стосовно створення та стимулювання освоєння раціоналізаторських пропозицій та захисту прав раціоналізаторів під час використання їх пропозицій.

Працівник – особа, що працює в Установі за трудовим договором (контрактом).

Договір з працівником – договір з працівником про службові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання і додатки до цього договору.

Підрозділ – структурний підрозділ Установи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

Технологія – результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалізації і зберігання продукції, надання послуг^[6].

Складова технології – частина технології, де відображено окремі елементи технології у вигляді наукових та науково-прикладних результатів, об’єктів права інтелектуальної власності, ноу-хау.

Договір про службові об’єкти права інтелектуальної власності – договір між науковою установою НАН України та працівником – творцем об’єкту права інтелектуальної власності, що визначає порядок набуття майнових прав на службові об’єкти права інтелектуальної власності та умови та порядок виплати винагороди творцю цих об’єктів.

Додаткова угода до Договору про службові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди – угода між науковою установою НАН України та працівником – творцем об’єкту права інтелектуальної власності, що закріплює передачу Установі право на подання заявки на отримання охоронного документу та право на отримання охоронного документу на цей об’єкт, передачу Установі виключних майнових прав на створені об’єкти авторського права та комерційні таємниці, а також визначає особливості виплати винагороди працівнику за використання цих об’єктів.

Договір між творцями об’єкту права інтелектуальної власності – договір, що визначає розподіл винагороди між творцями об’єкту інтелектуальної власності, створеного творцями спільно.

Організація діяльності зі створення, охорони та використання права інтелектуальної власності в НАН України

2.1. Організація діяльності зі створення, охорони та використання ОІВ в НАН України здійснюється:

науковими установами, організаціями, підприємствами дослідно-виробничої бази НАН України;
Комісією Президії НАН України з питань охорони та використання інтелектуальної власності при Президії НАН України;
організаціями інфраструктури НАН України з охорони інтелектуальної власності, трансферу технологій та інноваційної діяльності.

2.2. Установи організують діяльність із забезпечення охорони ОІВ, створених в Установі, проведення патентних, маркетингових, патентно-кон’юнктурних досліджень, використання результатів НДДКР; створюють Підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, які діють відповідно до Положення про Підрозділ, що затверджується Президією НАН України.

Основними завданнями Підрозділу є:

проведення та організація досліджень з метою виявлення об’єктів права інтелектуальної власності, що створюються в результаті наукової та науково-технічної діяльності Установи, здійснення патентних досліджень, досліджень на патентну чистоту, забезпечення охорони прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, торговельні марки, наукові відкриття, компонування інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, комп’ютерні програми, бази даних, сорти рослин та інші об’єкти права інтелектуальної власності, що створюються в Установі;
проведення та організація маркетингових, патентно-кон’юнктурних досліджень;
здійснення заходів з використання результатів НДДКР, об’єктів права інтелектуальної власності наукоємної продукції Установи, підтримка ліцензійної діяльності Установи, трансферу технологій.

2.3. Комісія з питань охорони та використання інтелектуальної власності при Президії НАН України:

аналізує досвід діяльності зі створення, охорони та використання ОІВ в НАН України;

надає Президії НАН України пропозиції з прийняття актів НАН України стосовно питань інтелектуальної власності;
розглядає результати конкурсу НАН України на кращі показники винахідницької роботи.

Комісія складається з представників Установ, підрозділів апарату Президії НАН України. Склад Комісії затверджується Президією НАН України.

2.4. Організації інфраструктури НАН України включають наукові установи НАН України, на які покладені завдання сприяння діяльності з охорони інтелектуальної власності, трансферу технологій, інноваційної діяльності; організації та підприємства, що уклали угоди з НАН України щодо надання послуг у зазначених галузях; організації та підприємства, утворені науковими установами НАН України або які діють за договорами з установами та здійснюють діяльність з впровадження результатів наукових досліджень установ.

Питання охорони інтелектуальної власності, які необхідно узгоджувати при проведенні досліджень державної тематики, програмно-цільової, конкурсної тематики, що фінансується НАН України, а також відомчої та пошукової тематики^[7]

3.1. При проведенні досліджень, що фінансуються НАН України, за державною тематикою, програмно-цільовою, конкурсною тематикою, а також в рамках відомчої, пошукової тематики та при створенні працівником-виконавцем службових ОІВ:

право на подачу заявки на одержання охоронних документів на ОІВ, майнові права на які засвідчуються охоронним документом,
право на одержання охоронних документів на такі об’єкти,
майнові права на інші ОІВ та технології та/або її складові набуваються Установою на підставі законів України, положень НАН України щодо проведення відповідних досліджень та договору з працівником (ами), якщо інше не передбачено договором із Замовником та договором з працівником.

3.2. При проведенні досліджень державної тематики, що фінансуються іншими, ніж НАН України розпорядниками коштів Державного бюджету України за рахунок коштів Державного бюджету, відповідно до статті 42 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у договорі між Замовником та Установою мають вказуватися:

питання розподілу між Замовником робіт та Установою майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності;
зобов’язання сторін щодо забезпечення охорони прав на створені об’єкти права інтелектуальної власності;
визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду суб’єктам права інтелектуальної власності згідно із законодавством України.

3.3. Особливості передачі майнових прав на технологію та/або її складові, створені за рахунок бюджетних коштів, визначаються статтею 11 Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» (далі – Закон). Статтею 64 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» зазначені положення поширено на всі об’єкти права інтелектуальної власності, створені за рахунок бюджетних коштів. Положення наведених далі підпуктів 3.3.1–3.3.5 відносяться до всіх об’єктів права інтелектуальної власності, створених за рахунок бюджетних коштів[8].

3.3.1. У випадку, якщо технологія та/або її складові створені у процесі виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, майнові права на технологію та/або її складові належать установам, організаціям та підприємствам – виконавцям цих робіт (далі – виконавці) відповідно до Цивільного кодексу України, крім випадків, якщо створену технологію та/або її складові віднесено до державної таємниці, а також в інших випадках, визначених законом.

3.3.2. Набуття науковою установою прав на технологію та/або її складові відповідно до Цивільного кодексу України здійснюється на підставі прямої вказівки частини 1 статті 11 Закону, Договору про службові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання та Додаткової угоди до цього договору.

3.3.3. Технології та/або їх складові, створені або придбані за бюджетні кошти, використовуються переважно на території України.

Майнові права на технології, створені за бюджетні кошти, можуть передаватися для використання на території іноземних держав у порядку, визначеному Законом.

3.3.4. Центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України

академії наук (замовники створення технології) мають право безоплатно використовувати технологію та/або її складові з метою виконання робіт або постачання для державних потреб продукції, необхідної для виконання державних функцій, що обов’язково передбачається в договорі на створення технології та/або її складових.

3.3.5. Якщо при виконанні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що фінансуються НАН України, створено технологію та/або її складові та їх віднесено до державної таємниці, а також в інших випадках, визначених законом, Установа направляє до Президії НАН України (далі – Замовник) повідомлення про створену під час виконання науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи технологію та/або її складові протягом одного місяця з дня одержання повідомлення від автора технології та/або її складових.

Замовник протягом двох місяців з дня одержання від Установи повідомлення вирішує питання щодо набуття прав на вказану технологію та/або складові у порядку, визначеному частиною третьою статті 11 Закону.

Питання охорони інтелектуальної власності при здійсненні договірної тематики за рахунок коштів підприємств (суб’єктів господарювання)

4.1. При здійсненні договірної тематики за рахунок коштів підприємств, організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності, іноземних та міжнародних організацій Установою та Замовником мають бути врегульовані наступні питання:

розподіл майнових прав на ОІВ, що створюються під час досліджень,
суб’єкти, що отримують охоронні документи на ОІВ,
виплати винагороди творцям ОІВ, визначення сторони, що виплачує винагороду.

При виплаті винагороди Установою, Установа керується п. 7 цього Положення.

Правовідносини з приводу створених службових об’єктів права інтелектуальної власності^[9]

5.1. Установа укладає з працівниками – творцями ОІВ Договір про службові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання.

5.2. При створенні службового об’єкту права інтелектуальної власності працівник у 10 денний строк з дати завершення роботи над створенням ОІВ надає директору Установи письмове повідомлення про створений службовий ОІВ з описом, що розкриває суть ОІВ достатньо ясно і повно.

5.3. Повідомлення розглядається підрозділом Установи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності у строк, що встановлюється Установою, проте не більше 2 місяців з дня подання повідомлення про створений ОІВ, для сортів рослин – у строк до 1 місяця.

За результатами розгляду керівник Підрозділу надає керівнику Установи пропозиції щодо набуття охорони на створений ОІВ.

5.4. Установа протягом 4 місяців від дати одержання від працівника повідомлення про створений винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральних мікросхем, а щодо сортів рослин – протягом 60 днів:

подає до відповідних центральних органів виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності заявку на одержання охоронного документу на зазначені ОІВ, або
передає право на його одержання іншій особі (у випадку, якщо можливість передачі прав іншій особі визначена законом, або здійснюється відповідно до договору чи нормативного акту НАН України) чи,
приймає рішення щодо збереження винаходу, корисної моделі, сорту рослин, топографії інтегральної мікросхеми як конфіденційної інформації та письмово повідомляє про це Працівника.

5.5. Установа у строк, зазначений у п. 5.4., укладає з працівником Додаткову угоду до Договору про службові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання або, якщо зазначений Договір не укладено, – то Договір та Додаткову угоду, де визначає особливості виплати винагороди відповідно до економічної цінності ОІВ і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана Установою.

5.6. Строк збереження Установою винаходу, корисної моделі, сортів рослин як конфіденційної інформації у разі невикористання не повинен перевищувати чотирьох років, якщо

менший строк не встановлено Договором чи Додатковою угодою. У протилежному випадку право на одержання патенту на винахід, корисну модель, сорт рослин переходить до Працівника чи його правонаступника.

Строк збереження Установою конфіденційності промислових зразків, компонування інтегральних мікросхем, інших службових ОІВ, за виключенням комерційних таємниць, у разі невикористання визначається Додатковою угодою до Договору.

5.7. Письмові повідомлення про створені службові ОІВ подаються працівником директору Установи або, якщо це визначено Установою, – керівнику Підрозділу з питань трансферу технологій інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

Повідомлення працівнику відповідно до п. 5.4 цього Положення надаються керівником Установи або, якщо це визначено Установою, керівником Підрозділу з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності чи іншою уповноваженою особою.

5.8. Для ОІВ, які не зазначені у п. 5.4 (зокрема, комп’ютерних програм, баз даних, комерційних таємниць), Установа протягом 4 місяців від дати одержання від Працівника повідомлення про створення цих об’єктів укладає з Працівником Додаткову угоду до Договору про службові об’єкти права інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання або, якщо зазначений Договір не укладено, – то Договір та Додаткову угоду, де визначає особливості виплати винагороди відповідно до економічної цінності ОІВ і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана Установою.

5.9. Заявки на отримання охоронних документів готуються Підрозділом разом з творцем ОІВ та подаються до уповноважених організацій у порядку, що встановлено положенням про Підрозділ.

5.10. Установа передбачає в договорах про службові ОІВ та виплату винагороди, посадових інструкціях обов’язки Працівника:

сприяти одержанню Установою охоронних документів на ОІВ в Україні та іноземних державах, що включає участь у підготовці матеріалів заявки, зокрема, у складанні опису заявки, формули винаходу, корисної моделі, промислового зразку, сорту рослин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, а також участь у патентно-кон’юнктурному обґрунтуванні доцільності патентування і ліцензування прав на ОІВ;
готувати необхідні матеріали для подання заявки на отримання охоронного документу для винаходів, корисних моделей, промислових зразків та інших ОІВ.

5.11. При прийнятті рішення про припинення дій, пов’язаних з отриманням охоронного документу, Установа своєчасно пропонує творцю ОІВ або, якщо ОІВ створено кількома особами, – творцям ОІВ укласти договір про передачу йому (їм) права на отримання охоронного документа на ОІВ.

5.12. При припиненні дій, пов’язаних з підтриманням чинності охоронного документу, Установа не пізніше, ніж за три місяці до чергового внесення збору, пропонує творцю ОІВ або, якщо ОІВ створено кількома особами, – творцям ОІВ укласти договір про передачу йому (їм) виключного майнового права на цей об’єкт.

5.13. У випадку, якщо Установа не передбачає отримання охоронного документу на винахід в іноземних країнах, а творець(ці) службового ОІВ пропонують здійснити іноземне патентування за їх кошти або кошти інших організацій, Установа може надати право отримання вказаних охоронних документів творцям ОІВ. При цьому Установа підписує з творцями ОІВ угоду, за якою Установа отримує певну частку ліцензійних платежів від використання ОІВ, а також має право експорту в певну країну наукоємної продукції, виготовленої з використанням ОІВ.

5.14. Особливості створення та використання технологій^[10]

У випадку створення в Установі технології здійснюється її розукомплектування на складові технології – об’єкти права інтелектуальної власності – або визначається, що технологію втілено у певному ОІВ.

Врегулювання правовідносин стосовно створених службових ОІВ – складових технології або ОІВ, в якому технологію втілено, здійснюється відповідно до пунктів 3, 5 та 7 цього Положення.

При цьому у Договорі про службові ОІВ та виплату винагороди, Додатковій угоді (п. 5.5 цього Положення), Договорі між творцями ОІВ наводиться назва технології та зазначається, що

створений ОІВ є складовою технології (в ОІВ відображено окремі елементи технології) або технологію втілено у певному ОІВ.

6.Використання об’єктів права інтелектуальної власності^[11]

6.1. Використання раніше отриманих результатів

Якщо при виконанні договорів на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт передбачається використання об’єктів права інтелектуальної власності, “ноу-хау”, майнові права на які належать Установі, та які були створені раніше (Раніше отримані результати), зазначені результати мають бути зазначені в договорі на проведення НДДКР та у звітній документації за договором.

Використання Раніше отриманих результатів Замовником є можливим на умовах надання Установою ліцензій на їх використання, укладеними відповідно до вимог ст.ст. 1108-1110 Цивільного кодексу України.

Ліцензії на використання зазначених ОІВ надаються за ліцензійним договором або умови надання ліцензій складають окремий розділ у договорах на фінансування НДДКР.

Зазначені умови відповідно до вимог ст. 1109 ЦК України включають зазначення виду ліцензії (виключна, невиключна, одинична), сферу використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання ОІВ, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити в договір.

6.2. Укладання договорів на використання об’єктів права інтелектуальної власності

6.2.1. Виходячи із Закону України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Установи можуть укладати ліцензійні договори (надавати ліцензії) на використання ОІВ. Установи можуть здійснювати дії, передбачені частиною 3 статті 9 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

Передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на ОІВ, засвідчений охоронним документом, іншій особі (передача охоронного документу) здійснюється, якщо можливість цього передбачена законодавством.

6.2.2. При укладанні договорів на використання ОІВ Установи керуються статтями 1108 -1110 Цивільного кодексу України.

При цьому слід врахувати, що в ліцензійному договорі зазначається, які права на використання ОІВ надаються ліцензіату, спосіб використання ОІВ, територія та строк, на які надаються права, розмір, порядок і строки виплати винагороди за використання. Права на використання ОІВ та способи використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату^[12].

6.2.3. Під час передачі (трансферу) технологій відповідно до ст. 20 Закону укладають договори, визначені статтею 1107 Цивільного кодексу України (ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності, ліцензійний договір тощо), з урахуваннями підпункту 6.2.1 цього Положення.

При укладанні вказаних договорів крім істотних умов, визначених для ліцензійних договорів, у договорах мають бути враховані істотні умови та умови, які повинні бути включені до таких договорів, визначені статтею 19 Закону, а також взято до уваги перелік обмежень щодо укладання договорів, встановлених статтею 21 Закону.

Ліцензійний договір відноситься до договорів про трансфер технологій, якщо предметом договору є надання права використання ОІВ, які є технологією у значенні Закону.

6.3. Особливості використання об’єктів права інтелектуальної власності при виконанні конкурсних науково-технічних та інноваційних проектів^[13]

6.3.1. При укладанні договору з організацією-партнером необхідно взяти до уваги, що надання Установою права використання ОІВ, що належать Установі та створені до виконання

науково-технічного проекту, а також під час його виконання, здійснюється на підставі ліцензійних договорів, укладених відповідно до статей 1107-1114 Цивільного кодексу України, договорів на передачу ноу-хау. При цьому зазначені договори мають передбачати виплату Установі роялті, що встановлюється за домовленістю сторін з урахуванням, що звичайна ставка роялті становить не менше 3-5 відсотків валового доходу від реалізації продукції за ліцензією або не менше 20 відсотків чистого прибутку, який отримується від реалізації продукції за ліцензією. При отриманні доходу від використання ОІВ Установа зобов’язана виплачувати творцям ОІВ винагороду згідно з п. 7 цього Положення.

6.3.2. За умови часткового фінансування науково-технічного проекту організацією-партнером залежно від обсягів фінансування та у випадку його спрямованості на проведення конструкторсько-технологічних та дослідно-конструкторських робіт, що виконуються організацією-партнером, або Установою, або спільно, договором з організацією-партнером має бути визначено:

сторона(и), що набувають права на ОІВ, які створюються в рамках вказаних робіт;
сторона(и), що забезпечують охорону прав на ОІВ, підтримку чинності охоронних документів;
сторона, що сплачує винагороду творцям ОІВ;
умови сплати установі роялті організацією-партнером.

6.4 Особливості використання об’єктів права інтелектуальної власності при формуванні статутного капіталу господарського товариства^[14]

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Установи мають право бути засновниками або співзасновниками господарських товариств та беруть участь у формуванні статутного капіталу такого господарського товариства виключно шляхом внесення до нього майнового права інтелектуальної власності на використання об’єкту(ів) права інтелектуальної власності, виключні майнові права на який(і) зберігаються за науковою установою.

Визначення вартості майнового права на використання ОІВ, що вноситься до статутного капіталу господарського товариства, здійснюється на підставі його незалежної оцінки.

Установа для здійснення внеску до статутного капіталу господарського товариства майнового права інтелектуальної власності на використання ОІВ має укласти з господарським товариством (після його реєстрації) договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, що передбачає:

внесення до статутного капіталу ТОВ майнового права інтелектуальної власності на використання ОІВ, а також:
надання дозволу (ліцензії) ТОВ на використання об’єкту права інтелектуальної власності на умовах, викладених у договорі.

При укладанні такого договору слід врахувати істотні умови щодо ліцензійного договору, визначені ст. 1109 ЦК України.

6.5. Здійснення заходів з використання об’єктів права інтелектуальної власності

Установи здійснюють заходи з використання об’єктів права інтелектуальної власності, що, за звичай, включає:

ідентифікацію технічних рішень, відносно яких доцільно здійснити заходи з забезпечення правової охорони та комерціалізації;
вибір способу охорони ОІВ (авторським правом, правом промислової власності, інститутом комерційної таємниці, ноу-хау або їх поєднанням). Відносно технологій – розукомплектування технологій на складові – об’єкти права інтелектуальної власності, в яких втілено окремі елементи технології;
здійснення заходів з забезпечення правової охорони (укладання договорів з творцями ОІВ, подання заявок на отримання охоронних документів тощо);
проведення маркетингових, патентно-кон’юнктурних досліджень, зокрема, дослідження інформації про ринок, компанії, що виробляють продукцію – аналоги, техніко-економічних

характеристик продукції – аналогів, способів її використання, тенденцій науково-технічного розвитку, ліцензійної практиці, патентної ситуації. Підготовка для кожного виду продукції списку виробів – аналогів, способів виробництва з зазначенням частки ринку, технічних характеристик, цін. Для різних ліцензійних сценаріїв – оцінка кількості потенційних ліцензіатів, можливого обсягу продукції, що має виготовлятися, суми паушальних платежів та роялті;

визначення патентної чистоти об’єкта, в якому використаний ОІВ та підготовку патентного формуляру у відповідності до ДСТУ 3575-97;- вибір способу комерціалізації, що включає можливість надання ліцензій; створення венчурного підприємства; придбання компанії; створення спільного підприємства (господарського товариства); укладання договорів про спільну діяльність або утворення асоціацій, концернів або інших об’єднань; надання технічного сприяння, укладання договорів типу інжинірингу, будівництво підприємства “під ключ” тощо;
оцінка мінімальної та ринкової вартості надання прав використання ОІВ;
здійснення рекламної діяльності, маркетингу ОІВ;
пошук, оцінка потенційного ліцензіату, споживача продукції Установи;
здійснення аналізу податкової ефективності можливих угод;
проведення переговорів, підписання угоди про конфіденційність у випадку обміну конфіденційною інформацією.
підготовка договорів з використання ОІВ, зокрема, ліцензійних, про передачу ноу-хау, поставки продукції, науково-технічної та виробничої кооперації, інжинірингу, утворення спільних підприємств (господарських товариств), технічного сприяння, інвестиційні, про будівництво підприємства “під ключ” тощо.

Під час переговорів, за звичай, Установа та Замовник узгоджують такі питання:

уточнення обсягу майнових прав, право використання на які передбачається передати;
визначення умов доступу до вдосконалень ОІВ, що отримується сторонами під час реалізації угоди;
визначення ставок роялті та паушального платежу, а також мінімальних сум виплати роялті у випадку недосягнення ліцензіатом запланованих показників виробництва чи неосвоєння предмету ліцензії;
визначення умов розірвання угоди, зокрема, при недостатньому обсязі використання предмету ліцензії чи її невикористанні.

Стимулювання створення, використання об’єктів права інтелектуальної власності.

7.1 Виплата винагороди творцям службових об’єктів права інтелектуальної власності

7.1.1. У випадку створення працівниками Установи – творцями ОІВ під час виконання наукової тематики, що фінансується НАН України, службових об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі ОІВ, що є технологією та/або складовою технології, та їх наступному використанні Установою через випуск продукції, в якій використовується службовий ОІВ, надання відповідних послуг чи надання ліцензій, Установа виплачує творцям винагороду за використання службового ОІВ згідно із законами України, рішеннями Президії НАН України, колективними договорами та договором з Творцем ОІВ[15].

Працівнику має виплачуватися:

при власному випуску продукції Установою з використанням ОІВ в сумі не менше 2 відсотків валового доходу від реалізації продукції, що вироблена на основі службового ОІВ, або доходу від реалізації частини продукції (деталі, механізму тощо), що вироблена з використанням ОІВ;
– при укладанні ліцензійного договору, інших договорів про трансфер технологій в сумі не менше 30% від сум ліцензійних платежів, що отримані за договором[16];
при зменшенні вартості продукції (послуги), що виробляється (надається), іншій вигоді, що отримана Установою, – на умовах, визначених колективним договором.
при використанні службового ОІВ, право на використання якого є внеском до статутного капіталу господарського товариства, – на умовах, визначених колективним договором^[17].

7.1.2. В колективному договорі Установа та трудовий колектив можуть передбачити виплату винахідникам та авторам разової премії при отриманні охоронного документу на об’єкт права інтелектуальної власності (премії за виконання важливих та особливо важливих завдань тощо).

При збереженні службового ОІВ у конфіденційності Установа відповідно до законодавства має виплачувати винахідникам та авторам винагороду відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі, промислового зразку, сорту рослин тощо) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана Установою.

Виплата винагороди здійснюється:

за рахунок економії коштів фонду оплати праці загального фонду Державного бюджету або за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету,

або замість виплати винагороди виплачується премія.

Розмір та порядок виплати винагороди (премій) при отриманні охоронного документу та при збереженні ОІВ у конфіденційності визначається колективним договором та додатками до нього та Додатковою угодою до Договору про службові ОІВ та виплату винагороди за їх використання.

7.1.3. Розмір винагороди визначається у відсотках доходів, одержаних внаслідок використання ОІВ, або у фіксованій сумі на одиницю продукції відповідно до її ціни, або виходячи з обсягу доходів, одержаних від передачі технологій, або з урахуванням іншої вигоди, яка може бути отримана за використання технологій, що підтверджено відповідними документами.

7.1.4. Винагорода має виплачуватися не рідше одного разу на рік і не пізніше ніж через місяць після закінчення бюджетного року, а в разі надання ліцензії – протягом місяця після одержання ліцензійних платежів.

7.1.5. У договорах про службові ОІВ та виплату винагороди за їх використання, що укладаються з працівниками – творцями ОІВ, визначаються умови та порядок виплати винагороди з урахуванням вимог цього Положення та колективних договорів, що укладаються між трудовим колективом та адміністрацією Установи (далі – колективні договори).

У колективних договорах визначаються:

загальні розміри виплати винагороди творцям службового ОІВ, строки її виплати з урахуванням вимог цього Положення;
розмір премій творцям ОІВ при одержанні охоронного документу та інших заохочень;
принципи розподілу коштів, що отримує Установа від використання ОІВ, між:

Творцем (ми) ОІВ,

підрозділом, в якому працює Творець (ці),

а також Установою;

інші питання, пов’язані з роботою зі створення, охорони та використання ОІВ.

7.1.6. У колективному договорі та Положенні про матеріальне стимулювання працівників Установи можуть визначатися умови преміювання (за рахунок надходжень від використання ОІВ, у тому числі ОІВ, що є технологією та/або складовою технології, інших надходжень) особам, які:

– сприяли створенню службового ОІВ; здійснювали роботи з доведення службового ОІВ до комерційного продукту; здійснювали трансфер технологій та/або їх складових. Вказані дії, зокрема, можуть включати проведення патентних, маркетингових, патентно-кон’юнктурних досліджень, досліджень на патенту чистоту; розробку конструкторсько-технологічної та іншої документації; виготовлення дослідних зразків або макетів; підготовку пропозицій та матеріалів щодо комерціалізації результатів досліджень та розробок; участь у розробці, реалізації бізнес-планів, інвестиційних, впроваджувальних проектів з використання результатів досліджень та розробок; підготовку проектів ліцензійних та інших договорів про трансфер технологій, участь у переговорах з їх укладання, контролі за їх реалізацією; участь у виконанні ліцензійних та інших договорів про трансфер технологій тощо.

У колективному договорі може визначатися розмір виплати винагороди працівникам, які здійснюють трансфер технологій та/або їх складових, з врахуванням положень п. 7.11 цього Положення[18].

7.1.7. Частка коштів, що надходить підрозділу, де працює Творець (ці), зокрема, використовується на придбання обладнання чи приладів, виплату винагороди (премій) особам, що сприяли створенню службового ОІВ, комерціалізації ОІВ та інші витрати.

Частка коштів, що надходять Установі, зокрема, використовується на придбання патентно-інформаційних видань, проведення патентних, кон’юнктурних та маркетингових досліджень, витрати на розробку конструкторської документації, дослідні роботи і випробування, розроблення дослідно-технологічного, дослідно-промислового регламенту, технології серійного виробництва створених зразків виробів та інші витрати, виплату винагороди особам, що сприяли комерціалізації ОІВ та інші витрати, передбачені Установою.

7.1.8 Особливості виплати винагороди за використання службових ОІВ визначаються Додатковою угодою до Договору про службові ОІВ та виплату винагороди за їх використання.

7.1.9. Якщо службовий ОІВ створено кількома творцями ОІВ, то сума винагороди розподіляється між усіма творцями ОІВ відповідно до угоди між ними.

7.1.10. Творець ОІВ має право знайомитись з розрахунком винагороди за використання ОІВ, що їм створено, та умовами договорів, якими передбачається використання зазначених ОІВ.

7.1.11. Установа має надавати Творцю ОІВ відомості про обсяг та ціну реалізації продукції з використанням службових ОІВ разом з виплатою винагороди за використання службових ОІВ.

7.1¹ Особливості виплати винагороди авторам технологій та особам, які здійснюють їх трансфер.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1030 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій та особам, які здійснюють їх трансфер»:

а) Підприємство, наукова установа, організація або заклад вищої освіти, яким автор (автори) технології та/або її складових передав майнові права на технологію та/або її складові, виплачують такому авторові (авторам) винагороду у розмірі (мінімальна ставка винагороди авторам технологій):

у разі укладення ліцензійного договору на використання технології, її складових – не менш як 20 відсотків паушальних та періодичних платежів (роялті), що отримані за договором;

у разі укладення договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на технологію, її складові – не менш як 20 відсотків отриманого доходу;

у разі укладення договору про трансфер технології, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір), – не менш як 20 відсотків передбачених у договорі ліцензійних платежів за використання технології, її складових.

б) Підприємство, наукова установа, організація або заклад вищої освіти, яким автори технології та/або її складових передали майнові права на технологію та/або її складові, виплачують винагороду особам, які здійснюють трансфер технологій та/або їх складових, у розмірі не менш як 2 відсотки доходу, одержаного на підставі договору про трансфер технологій (мінімальна ставка винагороди особам, які здійснюють трансфер технологій).

Особами, які здійснюють трансфер технологій та/або їх складових, є:

працівники підприємств, наукових установ, організацій або закладів вищої освіти, на яких покладено функції із здійснення трансферу технологій та/або їх складових;

суб’єкти господарювання, які уклали договір про інформаційно-консультаційне супроводження трансферу технологій та/або їх складових.

в) У разі коли технологія містить кілька складових, порядок розподілу винагороди визначається на підставі договору пропорційно до внеску кожного з авторів у створення окремих складових технології, а у разі його відсутності – на підставі колективного договору, що укладається в організаціях, які є розробниками технологій та/або їх складових, з урахуванням творчого вкладу авторів у їх створення. Якщо в колективному договорі відсутнє положення про розподіл винагороди між авторами складових технології, отримана винагорода розподіляється між ними порівну.

При застосуванні наведених у пп. 1 підпункту 7.11 положень наукові установи НАН України:

– виплачують винагороду працівникам – авторам технологій та/або її складових в сумі не менше 30 відсотків від сум ліцензійних платежів, що отримані за договором про трансфер технологій;

– виплачують працівникам, які здійснюють трансфер технологій та/або їх складових, у розмірі не менш як 2 відсотки від сум ліцензійних платежів, що отримані за договором про трансфер технологій.

Вказані виплати можуть здійснюватися через преміювання зазначених осіб відповідно до пп. 7.1.6 Положення або за цивільно–правовим договором з такими особами, форма якого затверджується Президією НАН України[19].

7.2 Конкурс НАН України з результатів діяльності установ зі створення, охорони та використання об’єктів права інтелектуальної власності та за звання “Винахідник року НАН України”

Національна академія наук України відповідно до постанови Президії НАН України від 22.11.2000 № 319 щорічно проводить конкурс за досягнення кращих показників у винахідницькій роботі, створенні, охороні, використання ОІВ з визначенням установ, що мають кращі показники винахідницької діяльності та присвоєнням десяти винахідникам звання “Винахідник року НАН України”, а також з виплатою відповідних премій установам та винахідникам.

7.3. Здійснення інших заходів

НАН України у встановленому порядку може подавати кандидатури для присвоєння звання “ Заслужений винахідник України”.

Проведення патентних досліджень

Патентні дослідження в Установах проводяться відповідно до ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення» та ДСТУ 3574-97 «Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення». Вимоги цих стандартів є обов’язковими для організацій, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного бюджету.

Метою патентних досліджень є визначення патентної ситуації щодо об’єктів господарської діяльності, а саме: продукту (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура рослин і тварин), способу, позначення товарів і послуг тощо).

Патентні дослідження провадяться у зв’язку із здійсненням:

фундаментальних досліджень, що передбачають отримання прикладного наукового чи науково-технічного результату;
фундаментальних досліджень, що проводяться з використанням даних про винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
прикладних досліджень.

Патентні дослідження та документи, які складаються на їх основі (звіт і патентний формуляр) є складовою частиною науково-дослідної і дослідно-конструкторської документації на різних етапах проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Патентні дослідження виконуються на всіх етапах життєвого циклу об’єкту господарської діяльності. Виходячи з вимог ДСТУ, патентні дослідження проводяться для НДДКР, що передбачають створення об’єктів господарської діяльності, включаючи роботи, що виконуються за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств. Патентні та інформаційні дослідження можуть проводитися також при виконанні фундаментальних досліджень, якщо вони створюють результат прикладного характеру.

Мета складання та оформлення патентного формуляра – засвідчення стану об’єкта господарської діяльності, виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об’єкти промислової власності і правової охорони об’єкта господарської діяльності для використання його шляхом продажу, видачі ліцензій, показу на виставках та ярмарках.

Стандарт ДСТУ 3575-97 надає перелік робіт, при проведенні яких необхідно здійснення патентних досліджень, та документів, які приймаються до розгляду і затвердження тільки за наявності звіту про патентні дослідження.

Патентні дослідження здійснюються працівниками наукових підрозділів Установи за методичною допомогою працівників підрозділу з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності або спільно з працівниками Підрозділу, якщо це встановлено положенням про Підрозділ.

Результатом патентних досліджень є Звіт про патентні дослідження та Патентний формуляр, які є складовою частиною науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та свідчать про відсутність або наявність фактів порушень патентних прав третіх осіб на результати НДДКР Установи, а також визначають рівень розробки (світовий, створено вперше в Україні тощо).

Нормативи трудових витрат на проведення патентних досліджень визначаються обсягом робіт, регламентом на патентні дослідження.

Відповідно до постанови Президії НАН України від 22 листопаду 2000 р. № 319 з метою підвищення рівня виконуваних НДРДКР, створення конкурентноздатних і охороноздатних розробок в установах і організаціях НАН України визначено, що:

Установи та організації НАН України мають:

з 01.01.2001 приймати і затверджувати документацію щодо НДДКР, які фінансуються з держбюджету, за наявності звіту про патентні дослідження;
проводити патентні дослідження на стадії включення розробок у план НДДКР з метою уникнення дублювання тематики;
проводити патентні дослідження з метою перевірки на патентну чистоту закінчених НДДКР і включати патентний формуляр до складу технічної документації.
витрати на проведення робіт з патентних досліджень передбачати в складі витрат на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Відділення НАН України приймають документи із закінчених НДДКР за наявності звіту про патентні дослідження (до Відділень НАН України подається Довідка про об`єкти права інтелектуальної власності, створені під час виконання теми наукових досліджень та проведені патентні дослідження (форма довідки наведена у додатку 6 до Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень у НАН України, затвердженому постановою Президії НАН України № 24 від 28.01.05)).
Охорона конфіденційної інформації^[20]

9.1. За наявності інформації, що становить комерційну таємницю, Установа може прийняти Положення про охорону інформації, що складає комерційну таємницю, яке розробляється з урахуванням вимог глави 46 ЦК України, Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 231 Кримінального кодексу України.

Запровадження заходів із збереження комерційної таємниці здійснюється Установою при:

збереженні, використанні ОІВ як конфіденційної інформації,
віднесенні інформації, створеної працівниками Установи, до комерційної таємниці як об’єкту права інтелектуальної власності згідно статтям 420, 505 Цивільного кодексу України
отриманні ноу-хау, іншої конфіденційної інформації від третіх організацій, а також
якщо це передбачено договорами з Замовниками.

9.2 Установа передбачає у посадових інструкціях працівника або у Договорах про службові об’єкти інтелектуальної власності та виплату винагороди за їх використання з Працівником обов’язки Працівника про збереження конфіденційності:

щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, компонувань інтегральних мікросхем протягом терміну до подачі заявки на отримання охоронного документу;
щодо зазначених ОІВ, які зберігаються Установою як конфіденційна інформація, та на які не подані заявки на отримання охоронного документу;
щодо непатентоспроможних ОІВ, що віднесені Установою до інформації, яка складає комерційну таємницю.

9.3. Установа здійснює заходи, що запобігають розголошенню інформації, яку віднесено до комерційної таємниці.

9.4. При прийнятті в Установі Положення про охорону інформації, що складає комерційну таємницю та затвердженні Переліку інформації, що складає комерційну таємницю, Установа в установленому порядку ознайомлює з вказаними документами Працівників, діяльність яких має відношення до зазначеної інформації.

9.5. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю, особи несуть відповідальність згідно з законодавством.

9.6. У випадку віднесення інформації, створеної працівниками Установи, до комерційної таємниці як об’єкту права інтелектуальної власності, та подальшої комерціалізації цієї інформації у ліцензійних договорах та договорах про передачу технологій передбачається:

надання підприємствам та організаціям ліцензії на використання інформації, що є комерційною таємницею, яка надається з врахуванням вимог статей 1107-1110 Цивільного кодексу України або
надання підприємствам та організаціям ліцензії на використання інформації, що становить ноу-хау, яка в Установі охороняється як комерційна таємниця, з врахуванням вимог статей 1107-1110 Цивільного кодексу України.

Фінансування діяльності зі створення, охорони та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності

10.1. При підготовці планової калькуляції кошторисної вартості робіт за темами наукових

досліджень у кошторисах тем мають бути передбачені витрати на винахідництво, що, зокрема, включає:

проведення патентних досліджень (для фундаментальних досліджень, що передбачають отримання прикладного наукового чи науково-технічного результату, фундаментальних досліджень, що проводяться з використанням даних про винаходи, корисні моделі, промислові зразки, прикладних досліджень);
оформлення прав на ОІВ, сплату державного мита та зборів при поданні заявок на одержання охоронних документів, їх видачу, підтримання охоронних документів у силі та інші витрати, пов’язані з набуттям прав інтелектуальної власності Установою та наданням ліцензій на використання ОІВ;
виплату винагороди творцям службових ОІВ (разової винагороди при отриманні охоронного документу, винагороди при збереженні ОІВ у конфіденційності);
витрати, пов’язані з придбанням, добором та вивченням науково-технічної, в тому числі патентної літератури,

10.2. При підготовці річного кошторису видатків Установ (діяльність яких пов’язана з проведенням фундаментальних досліджень, що передбачають отримання прикладного наукового чи науково-технічного результату, які проводяться з використанням даних про винаходи та інші ОІВ, проведенням прикладних досліджень) до кошторису видатків включаються видатки, передбачені п. 10.1 цього положення.

До річного кошторису видатків, а також кошторисів тем наукових досліджень можуть включатися видатки, зокрема, на:

винахідництво та раціоналізацію,
проведення досліджень на патентну чистоту;
проведення маркетингових, патентно-кон’юнктурних досліджень;
розроблення техніко-економічного обґрунтування проектів з використання ОІВ;
розроблення робочої документації, виготовлення із застосуванням винаходів та інших ОІВ дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування, монтаж та налагодження;
проведення дослідних робіт і випробувань;
узагальнення і аналіз результатів досліджень і розроблення пропозицій про впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або обґрунтування доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;
розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно-промислового регламенту, положень технології серійного виробництва створених зразків виробів, на здійснення авторського нагляду;
видання матеріалів з патентно-ліцензійної, винахідницької та раціоналізаторської роботи;
оплату робіт, пов’язаних з проведенням експертизи, консультацій і складанням висновків щодо винаходів та інших ОІВ;
організацію та проведення виставок, конкурсів, оглядів та інших заходів зі створення, охорони та використання ОІВ.

10.3. При утворенні Структурного підрозділу з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Установи як підрозділу, що виконує науково-технічну, науково-організаційну та науково-методичну роботу, витрати на оплату праці працівників Підрозділу, матеріальні та інші витрати на забезпечення його діяльності передбачаються за рахунок накладних витрат, що плануються по кожної НДДКР наукової установи за рахунок загального та спеціального фонду Державного бюджету.

При утворенні Підрозділу як науково-дослідного (підрозділ з досліджень питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності в галузі спеціалізації установи) витрати на оплату праці працівників Підрозділу, матеріальні та інші витрати на забезпечення його діяльності включаються до прямих витрат, пов’язаних з проведенням наукової тематики цього Підрозділу, що відкривається відповідно до „Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень у Національній академії наук України” (постанова Президії НАН України № 24 від 28.01.2005)

10.4. При укладанні договорів з міністерствами, іншими органами державної влади про проведення наукових досліджень з урахуванням вимог ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення» та ДСТУ 3574-97 «Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення» до планової калькуляції кошторисної вартості робіт мають включатися витрати на проведення патентних досліджень.

10.5. При здійсненні договірної наукової тематики за рахунок коштів підприємств, організацій витрати на винахідництво, зокрема проведення патентних досліджень, здійснюються за домовленістю між Установою та Замовником.

10.6 При підготовці річного кошторису видатків Установи у випадку очікуваних надходжень коштів за використання ОІВ у кошторисах передбачаються відповідні видатки спеціального фонду бюджетних коштів на виплату винагороди творцям ОІВ, а також інші витрати.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів^[21]

11.1. Бухгалтерський облік нематеріальних активів у наукових установах, організаціях та підприємствах НАН України (далі – Установи) здійснюється у відповідності до: Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи» (далі – Національне положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. № 1202 (із змінами); Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів від 23.01.2015 № 11; Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (із змінами); наказу Міністерства фінансів України від 22 листопада 2004 року № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів», Положення про використання об’єктів права інтелектуальної власності в НАН України, затвердженого розпорядження Президії НАН України від 16.01.08 № 15 (із змінами).

11.2. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» обов’язковим є проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності при заснуванні підприємств (господарських товариств) на базі державного майна.

При одержанні дозволу Президії НАН України на передачу прав користування об’єктами права інтелектуальної власності як внесків при заснуванні та діяльності наукових парків до Президії НАН України надається звіт про оцінку відповідних майнових прав на об’єкт (об’єкти) інтелектуальної власності, складений суб’єктом оціночної діяльності.

У випадку, якщо наукова установа виступає засновником (співзасновником) господарського товариства з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності відповідно до статті 60 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», визначення вартості права на використання об’єкту права інтелектуальної власності, що вноситься до статутного капіталу господарського товариства, здійснюється на підставі його незалежної оцінки у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні^[22].

Звітність з питань охорони об’єктів права інтелектуальної власності, врахування діяльності зі створення, охорони та комерціалізації цих об’єктів при відкритті наукових тем та прийнятті результатів наукових та науково-технічних досліджень

12.1. Відповідно до Порядку формування тематики та контролю за виконанням наукових досліджень у Національній академії наук України, затвердженому постановою Президії НАН України від 13.04.2011 № 111^[23], при відкритті наукових тем у запиті на відкриття теми наукових досліджень за відомчою тематикою зазначається та враховуються при оцінці запиту: очікувані наукові та науково-практичні результати, об’єкти права інтелектуальної власності, які плануються до впровадження після завершення теми, потенційні споживачі наукових та науково-технічних результатів, об’єктів права інтелектуальної власності та об’єкти права інтелектуальної власності, використання яких передбачається під час проведення досліджень (для фундаментальних досліджень, що передбачають отримання прикладного наукового чи науково-технічного результату, фундаментальних досліджень, що здійснюються з урахуванням даних про винаходи та інші ОІВ, для прикладних досліджень).

При прийманні завершеної теми наукових досліджень до Ученої (науково-технічної) ради Установи подаються та враховуються при розгляді та оцінці виконання наукових досліджень:

перелік об‘єктів права інтелектуальної власності, створених при виконанні теми наукових досліджень з пропозиціями щодо їх використання;

звіт про патентні дослідження, підготовлений відповідно до вимог цього Положення (для фундаментальних досліджень, що передбачають отримання прикладного наукового чи науково-технічного результату, фундаментальних досліджень, що здійснюються з урахуванням даних про винаходи та інші ОІВ, для прикладних досліджень), підготовлений відповідно до Порядку проведення патентних досліджень в установах НАН України, затвердженого постановою Президії НАН України від 22.11.2000 № 319, ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення» та ДСТУ 3574-97 «Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення»

Оцінка результатів робіт за темою Ученою радою Установи має враховувати:

для прикладних досліджень і розробок – отримання результатів, спрямованих на наукове і науково-технічне забезпечення вирішення завдань, що випливають з потреб практики, розроблення і створення нової техніки і технології, винаходів, корисних моделей, комп’ютерних програм та інших об’єктів права інтелектуальної власності, методик та нормативної документації. При цьому враховуються також патентоспроможність і конкурентоспроможність розроблених технічних рішень, економічна ефективність науково-технічних розробок.

При прийманні завершених тем відомчого замовлення НАН України Бюро відділеннями НАН України та завершених тем програмно-цільової та конкурсної тематики особами, уповноваженими Президією НАН України, до протоколу приймання та оцінки науково-дослідної роботи додається Довідка про об`єкти права інтелектуальної власності, створені під час виконання теми наукових досліджень та проведені патентні дослідження (форма довідки наведена у додатку 6 до Порядку формування тематики).

12.2. Установи надають статистичну звітність щодо створених об’єктів інтелектуальної власності та ліцензійної діяльності згідно законодавства.

12.3. При підготовці річного звіту про діяльність Установи надають інформацію щодо діяльності у сфері охорони інтелектуальної власності та трансферу технологій відповідно до вимог до підготовки звіту.

12.4. Підрозділ веде первісний облік службових ОІВ у порядку, встановленому Міністерством статистики України (наказ від 24.03.95 р. № 79 із змінами) та Президією НАН України.

Підвищення кваліфікації працівників
1. З метою забезпечення кваліфікованими кадрами Установа організує та забезпечує отримання працівниками післядипломної освіти (підвищення кваліфікації, перепідготовка) за спеціальностями «Інтелектуальна власність», «Інноваційних менеджмент».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) від 20.01.1998 № 65 може здійснюватися:

перепідготовка з видачею диплома встановленого зразка з присвоєнням кваліфікації;
перепідготовка з видачею диплома встановленого зразка без присвоєння кваліфікації;
підвищення кваліфікації.

Планування проведення патентних, маркетингових досліджень

14.1. Установа здійснює патентні, маркетингові дослідження відповідно до річних планів проведення досліджень, що затверджуються директором Установи.

Додаток:

Форма Журналу первісного обліку об’єктів авторського права та комерційних таємниць.

Перший заступник головного

вченого секретаря НАН України В.Л. Богданов

[1] Абзац перший у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[2] Абзац другий у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[3] Абзац десятий у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[4] Абзац одинадцятий у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[5] Абзац дванадцятий у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[6] Абзаци 17–18 у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 01.03.2013 № 142.

[7] Розділ 3 у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 01.03.2013 № 142.

[8] Пунк 3.3 у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[9] Пункт 5 доповнено підпунктом 5.14 згідно з розпорядженням Президії НАН України від 30.10.2008 № 622.

[10] Абзац другий підпункту 5.14 пункту 5 викладено у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 01.03.2013 № 142.

[11] Пункт 6 доповнено підпунктом 6.2.3 згідно з розпорядженням Президії НАН України від 01.03.2013 № 142 та підпунктом 6.4. згідно з розпорядженням Президії НАН України від 17.05.2016 № 293

[12] Підпункт 6.2.2 пункту 6 викладено у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 01.03.2013 № 142.7

[13] Підпункт 6.3 пункту 6 викладено у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 01.03.2013 № 142.

[14] Підпункт 6.4 додано у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 17.05.2016 № 293.

[15] Абзац перший підпункту 7.1.1 у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[16] Абзац четвертий підпункту 7.1.1 у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[17] підпункт 7.1.1. пункту 7 доповнено абзацом п’ятим у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 17.05.2016 № 293.

[18] Підпункт 7.1.6 у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[19] Підпункт 7.1¹ у редакції, затвердженій розпорядженням Президії НАН України від 30.01.2020 № 69.

[20] Положення доповнено пунктом 9.6 згідно з розпорядженням Президії НАН України від 30.10.2008 № 622.

[21] Розділ 11 надано у редакції, затвердженої розпорядженням Президії НАН України від 15.06.2015 р. № 430.

[22] Пункт 11.2. із змінами згідно розпорядженя Президії НАН України від 17.05.2016 р. № 293.

[23] Змінено на підставі розпорядження Президії НАН України від 01.03.2013 № 142.

Pages: 1 2 3