ТА ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ В НАУКОВИХ УСТАНОВАХ

Застосування знака авторського права в наукових статтях та монографіях свідчить про неврахування інколи при зазначенні знака належності виключних майнових прав інтелектуальної власності певним особам.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) знак використовується для сповіщення своїх прав. При цьому практика застосування знаку авторського права свідчить, що він не має сповіщувати про немайнові права автора. В цьому відсутня необхідність. Немайнові права автора не передаються. Презумпція авторства, визначена міжнародному рівні, а також в ЄС, країнах СНД, обумовлює, що автор твору є особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Щодо майнових прав є одна або декілька осіб, які мають виключні майнові права на твір, а також може бути значне коло осіб, яким надано права користування твору на підставі, наприклад, невиключної ліцензії. Знак авторського права сповіщає про майнові права – тобто про права особи, до якої слід звертатися, якщо третя сторона передбачає отримати ліцензію на використання твору або з’ясувати питання щодо порушення прав третьої сторони.

Майнові права на службові твори та знак охорони авторського права

З 23.02.1994 р. по 01.01.2004 р. згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право на використання твору, що створений за договором з автором, який працює за наймом, мало належати роботодавцю, якщо інше не передбачено договором (ст. 20 в редакції Закону 1993 р. та ст. 16 в редакції Закону 2001 р.)

Таким чином, якщо підготовка монографії була передбачена планом виконання наукового дослідження, що виконувалося в рамках програмно-цільової, конкурсної тематики, відомчої та пошукової тематики НАН України, а також за рахунок коштів інших розпорядників коштів Державного бюджету України та установа не передавала майнових прав автору ― знак авторського права не мав містити ім’я автору, а лише назву наукової установи (організації), з якою автор перебував у трудових відносинах (вказане мало застосовуватися з 23.02.1994 р. по 01.01.2004 р.). Також могли зазначатися інші особи (юридичні, фізичні) стосовно, наприклад, оформлення монографії.

Вказане було змінено новою редакцією Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 429 ЦК України «Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору»: майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, відповідно до кодексу виключні майнові права на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, мають належати й автору та роботодавцю.

Колізія між різним змістом ст. 429 ЦК України та ст. 16 Закону (темпоральна колізія) вирішується через застосування Цивільного кодексу України, який набрав чинності пізніше. Такий підхід зазначено й у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» № 5 від 05.06.2010 р.

У зв’язку зазначеним з 1.01.2004 р. у знаку авторського права має міститися ім’я автора, так і назва установи ― роботодавець, якщо роботодавець не передавав майнові права на твір автору та автор не передав майнові права на твір роботодавцю.

Застосування знаку авторського права для енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань

Законом України «Про авторське право і суміжні права» встановлюється важлива норма щодо належності виключних майнових прав у випадку збірників та інших складених творів – видавцям творів. Відповідно до частини другої ст. 19 Закону «Авторське право на збірники та інші складені твори»:

«2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім’я або вимагати такого зазначення.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.»

Видавцем згідно Закону України «Про видавничу справу» є фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання (ст. 1).

Таким чином, при виданні наукових журналів, енциклопедій має зазначатися знак авторського права відносно наукової установи ― засновника (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, який є також й видавцем з врахуванням діяльності наукової установи з підбору та розташування творів у науковому журналі, енциклопедії.

Застосування знаку авторського права при створенні монографії у зв’язку з виконанням трудового договору

Відповідно до ст. 429 ЦК України майнові права на твори, створені у зв’язку з виконанням трудового договору, мають належать спільно науковій установі та авторам.

У зв’язку з зазначеним:

Варіант 1. Авторами через укладання ліцензійного договору надаються наукові установі права на:

  • використання твору (у випадку співавторства на весь твір),
  • використання частин твору (передмова, окремі глави, бібліографічні покажчики, ілюстрації, фотографії тощо, при авторстві на окремі частини твору) шляхом: опублікування, розповсюдження, виготовлення копій твору при додатковому тиражуванні, його частин; право видати субліцензію видавничій організації на відтворення твору тощо.

При цьому можливим є застосування форми Ліцензійного договору на використання твору, затвердженою постановою Президії НАН України від 04.06.2014 № 130.

У цьому випадку у знаку авторського права вказується лише назва наукової установи.

Варіант 2. Установа через укладання ліцензійного договору або договору про передання виключних майнових прав передає авторам права на його використання.

У знаку авторського права вказуються ім’я авторів.

Проте, при прийнятті такого рішення керівник наукової установи має при необхідності пояснити, з чим пов’язана передача майнових прав установи авторам, якщо видання створювалося в рамках наукової тематики установи за бюджетні кошти та публікується за кошти загального або спеціального фонду коштів державного бюджету.

Вказане може розглядатися, якщо у установи відсутні кошти на видання та автори самостійно знаходять джерело фінансування видавничих витрат.

Однак, в цьому разі відсутня необхідність передання майнових прав установи авторам. При зацікавленості, наприклад, видавничої організації видати твір за власні кошти відносини з такою організацію базуються на основі договору між видавництвом, з однієї сторони, та авторами та науковою установою, з іншою, які надають видавництву право використання твору.

Або, якщо автори передали свої права науковій установі, видання здійснюється на підставі договору між установою та видавництвом. В такому договорі може передбачатися надання видавництву невиключної ліцензії на використання твору шляхом його відтворення тощо.

У цьому випадку у знаку авторського права зазначається лише назва наукової установи.

Щодо видавництва, права видавництва на відтворення, розповсюдження твору визначаються на підставі зазначеного вище договору.

Варіант 3. Автори не передають майнові права установі. Установа не передає майнові права авторам

У знаку авторського права вказується ім’я авторів та назва наукової установи

У цьому випадку, як наукова установа, так і автори мають бути стороною договору з видавничою організацією щодо видання твору.

На наш погляд, у випадку підготовки та видання монографії за рахунок бюджетних коштів та з врахуванням, що знак авторського права не повідомляє про немайнові права авторів (авторство тощо), а також те, що його застосування має полегшити взаємовідносини потенційних користувачів твору з особою, яка вирішує питання його видання, перевидання тощо доцільним використовувати перший підхід.

Видання, окремі частини якого (глави, розділи) створені співавторами самостійно

Колективна монографія з ілюстраціями та перекладом

Вказаний приклад наводяться для видання, що створено за рахунок власних коштів авторів або організації-спонсору, або видавництва та автори не передавали майнові права на твори вказаним особами.

© Муравйов С.Н., вступ, заключення, 2016

© Петряков С.А., Степанішин А.Н., глави 1-6, 2016

© Груздов П.П.,глава 7, 2016

© Ігнатов С.Л., ілюстрації, 2016

© Соколов А.М., фотографії, 2016

© Hristor Benedict, глава 8, 2012

© Сутенін П.О., переклад глави 8 на українську мову, 2016

© Петров Р.С., довідково-бібліографічний апарат, 2016

© ВД “Наукові видання”, оформлення, 2016

Колективна монографія з ілюстраціями та перекладом

Монографію створено у зв’язку з виконанням трудового договору. Авторами укладено з науковою установою ліцензійний договір з наданням права використання частин твору, ілюстрацій, фотографій тощо.

© ДП “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, 2016

Застосування знака авторського права при виданні наукового журналу

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про авторське право і суміжні права» у знаку авторського права, що зазначається для журналу, – вказується назва наукової установи ― видавця журналу.

Стосовно застосування знака авторського права на першій сторінці статті з зазначенням прізвища автору, вказане, на наш погляд, може визначатися редакційною політикою журналу з врахуванням необов’язковості наведення знака авторського права, зазначення знака лише для сповіщення про майнові права, а також те, що в багатьох випадках наукові статті створюються у зв’язку з виконанням наукової тематики інституту. У цьому випадку – майнові права на такі статті належать спільно автору та інституту.

Література

Закон України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 11, 19).

Знак авторського права у виданнях, які містять твори науки, літератури і мистецтва: рекомендації. Вид. 2-ге, доповн. К.: Кн. Палата України, 2012. 13 с.

Проект Межгосударственного стандарта “Издания. Знак охраны авторського права. Общие требования и правила оформления”. Система стандартов по информации, биб лиотечному и издательскому делу. Межгосударственный Cовет по стандартизации, метрологии и сертификации. Минск, 2002.

Капіца Ю.М. Використання знака охорони авторського права у наукових періодичних виданнях та монографіях/ Наука України у світовому інформаційному просторі.― № 13, 2016.―C. 49–61.